Калькулятор вирахування на згин
Введіть кут згину, внутрішній радіус, товщину матеріалу та K-фактор, щоб знайти допуск на згин і вирахування на згин.
Як розраховується вирахування на згин
Допуск на згин (BA) — це довжина дуги нейтральної осі через згин, розраховується як BA = кут(радіани) × (радіус + K-фактор × товщина). K-фактор показує, де розташована нейтральна вісь у товщині матеріалу, зазвичай між 0,3 і 0,5 залежно від матеріалу та радіуса згину.
Вирахування на згин (BD) — це величина, яку слід відняти від суми довжин плоских фланців, щоб отримати правильну довжину плоскої заготовки, розраховується як BD = 2 × зовнішній відступ − допуск на згин, де зовнішній відступ дорівнює (радіус + товщина) × tan(кут/2).
Часті запитання
У чому різниця між допуском на згин і вирахуванням на згин?
Допуск на згин додається до суми довжин фланців, виміряних до внутрішніх країв згину. Вирахування на згин віднімається від суми довжин фланців, виміряних до зовнішніх країв згину (частіше вимірюваний розмір). Більшість цехів використовують вирахування на згин, оскільки зовнішні розміри легше вимірювати.
Який K-фактор використовувати?
0,33–0,4469 — поширений діапазон залежно від методу гнуття та матеріалу. Багато цехів використовують 0,33 як загальне значення за замовчуванням, але перевірте ваш конкретний матеріал і процес — деякі довідкові таблиці дають точніші K-фактори для різних співвідношень товщини до радіуса.
Чому це важливо для виготовлення листового металу?
Правильне вирахування на згин забезпечує, що плоска заготовка після згинання дає деталь з правильними кінцевими розмірами. Неправильне значення призводить до деталей, які занадто довгі чи короткі після згинання, витрачаючи матеріал і вимагаючи переробки.